International Medical Herald · Mar 31, 2026
BLOOD PRESSURE VARIABILITY IN ELDERLY AND MIDDLE-AGED HYPERTENSIVE PATIENTS
By Pasko V
Abstract. It has long been proven that risk of cardiovascular and cerebrovascular complications in hypertensive patients depends not only on absolute level of blood pressure but also on fluctuations in blood pressure over different periods of time that is blood pressure variability. Blood pressure is not a static parameter but rather undergoes continious fluctuations over time as a result of interaction between environmental factors and behavior on the one hand and internal regulatory mechanisms of cardiovascular system on the other hand. Elevated blood pressure variability may indicate cardiovascular dysregulation and itself may be a cardiovascular risk factor associated with increased all-cause and cardiovascular mortality, stroke, coronary artery disease, heart failure, end-stage renal disease and incidence of dementia. Purpose was to improve system of prevention and diagnosis of hypertenive patients at ambulatory-polyclinic stage due to study of contribution of blood pressure variability. Materials and methods. The group of examinees was formed taking into account 60 elderly and middle-aged hypertensive patients including with coronary artery disease. For this purpose ambulatory blood pressure monitoring was used. Results. The frequency of high blood pressure variability in hypertensive patients of elderly age was 42.5% (n=17); in middle-aged was 30% (n=6). In patients with high and low blood pressure variability of elderly age non-dipper group prevails in structure of daily blood pressure rhythm (81.1% vs. 18.9% and 75% vs. 25%, respectively). The same was true for middle-aged patients (80% vs. 20% and 76,9% vs.23,1%. Blood pressure variability in elderly patients was 18.6% higher than in middle-aged and amounted to 16.7+_7.2 mm Hg (p<0.05). The increase is in average daily systolic blood pressure by 2.4% (p<0.01) between high blood pressure variability in elderly and middle age in favour of middle age. The difference of average daily diastolic blood pressure between high blood pressure variability in elderly and in middle-aged was 8.3% higher in favour of middle age (p<0.01). This difference was also observed in maximal diastolic blood pressure and amounted to 20.4% (p<0.05). There was slight increase, but it was there, in average blood pressure variabiliity in elderly and in middle age by 2.3% similarly (p<0.05). It was found the significant increase in maximal systolic blood pressure by 8% and 14.1% between the above groups and controls (p<0.001). With regard to daily index of average blood pressure differences between control and low/high blood pressure variability in middle age were of interest, namely the decrease of 24.1% and 60.3%, respectively (p<0.05). Conclusions. The percentage of hypertensive patients and high blood pressure variability in elderly is higher than in middle-aged. In elderly and middle-aged hypertensive patients with high/low blood pressure variability non-dipper group predominates in structure of daily blood pressure rhythm. In middle age there is an increase in many ambulatory blood pressure monitoring indicators compared to elderly which should be taken into account in treatment. Резюме. Давно доведено, що ризик кардіо- і цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежить не лише від абсолютного рівня артеріального тиску, а й від коливань артеріального тиску протягом різних проміжків часу, тобто варіабельності артеріального тиску. Артеріальний тиск не є статичним параметром, а скоріше зазнає безперервних коливань з часом в результаті взаємодії між факторами навколишнього середовища та поведінкою, з одного боку, і внутрішні ми механізмами регуляції серцево-судинної системи, з іншого боку. Підвищена варіабельність артеріального тиску може свідчити про порушення серцево-судинної регуляції та сама по собі може бути серцево-судинним фактором ризику, повʼязаного зі збільшенням смертності від усіх причин та серцево-судинної смертності, інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності, термінальної ниркової недостатності та захворюваності деменцією. Мета дослідження - удосконалити систему профілактики та діагностики хворих з артеріальною гіпертензією на амбулаторно-поліклінічному етапі за рахунок вивчення внеску варіабельності артеріального тиску. Методи. Група обстежених була сформована з урахуванням 60 хворих на артеріальну гіпертензію похилого та середнього віку, у т. ч. з ішемічною хворобою серця. З цією метою використовували добовий моніторинг артеріального тиску. Результати. Частота виявлення високої варіабельності артеріального тиску у хворих з гіпертонічною хворобою похилого віку становила 42.5% (n=17); середнього 30% (n=6). У хворих на гіпертонічну хворобу і високою та низькою варіабельністю артеріального тиску переважає група non-dipper над dipper (81.1% проти 18.9% та 75% проти 25%, відповідно). У середньому віці також (80% проти 20% і 76.9% проти 23.1%). Варіабельність артеріального тиску у хворих похилого віку була на 18.6% вища за середній і становила 16.7+_7.2 мм рт. ст. (p<0.05). Різниця за показником середньодобового систолічного артеріального тиску між високою варіабельністю артеріального тиску похилих і середніх була на 2.4% вищою на користь середнього віку (p<0.01). Різниця за середньодобовим діастолічним артеріальним тиском між високою варіабельністю артеріального тиску похилих і середніх була на 8.3% вищою на користь середнього віку (p<0.01). Різниця за середньодобовим діастолічним артеріальним тиском між високою варіабельністю артеріального тиску похилих і середніх була на 8.3% вищою на користь середнього віку (p<0.01). Ця відмінність простежувалася і за показником максимального діастолічного артеріального тиску і склала 20.4% (p<0.05). Показник максимального систолічного артеріального тиску на 8.4% і 14.1% значуще перевищував контрольне значення між вищезазначеними групами (p<0.001). Щодо добового індексу середнього артеріального тиску цікавість мали різниці між контролем і низькою/високою варіабельністю артеріального тиску у середньому віці, а саме зниження на 24.1% та 60.3% відповідно (p<0.05). Висновки. Відсоток наявності пацієнтів із гіпертонічною хворобою з високою варіабельністю артеріального тиску у похилих вищий за середніх. У хворих на гіпертонічну хворобу і високу/низьку варіабельність артеріального тиску похилого та середнього віку в структурі добового ритму артеріального тиску переважає група non-dipper. У середньому віці відбувається збільшення багатьох показників добового моніторингу артеріального тиску по зрівнянню з похилим, що слід враховувати в лікуванні.